Salix ViminalisВ останні кілька десятиріч у Західній Європі, Північній Америці та в інших регіонах світу помітно зріс інтерес до культивування швидкорослих деревних порід на отримання енергетичної сировини (біомаси), чому посприяло загострення світової енергетичної кризи у 80-х роках минулого століття, що змусило більшість економічно розвинутих країн розробити спеціальні національні енергетичні програми, спрямовані на скорочення споживання викопних енергоносіїв і на заміну їх альтернативними джерелами енергії.

Одним з елементів таких програм було використання в якості джерела енергії деревини швидкорослих порід. Вирощування її передбачалось на плантаціях з коротким оборотом зрізання деревної маси (від 1 до 10 років) і приростом деревини від 3 до 30 тонн у рік. Отриману масу заплановано перетворювати в енергію шляхом спалювання її безпосередньо у спеціальних котлах, або ж переробляти її у більш зручний для складування і перевезення вид (тріска, брикети, гранули тощо). Розглядаються також варіанти з хімічною переробкою деревини для отримання з неї метанолу, горючого газу тощо.

Деревні породи, які вирощуються на таких плантаціях, повинні бути швидкорослими, тобто здатними продукувати максимальну кількість деревної сировини за короткий час, а також легко відновлювати надземну частину після її зрізання. Таким вимогам відповідають низка листяних деревних порід, зокрема: вільха, береза, тополя, верба та інші, але увага дослідників і виробничників, в основному, зосереджена саме на вербі. Це пов’язано з тим, що верби, крім вище наведених вимог, відзначаються ще здатністю чудово розмножуватися здерев’янілими (зимовими) живцями та набагато краще за інші деревні породи витримувати багаторазове зрізання надземної частини, що дуже здешевлює собівартість вирощування їх плантацій.

Зважаючи на існуючу значну зацікавленість різноманітних структур створенням енергетичних вербових плантацій в Україні, дана стаття присвячена ознайомленню читачів з видами і сортами верб, які доцільно використовувати при створенні енергетичних плантацій у різних ґрунтово-кліматичних умовах нашої країни.
Верби – один з найбільших родів деревних порід помірного клімату. Вважається, що їх у світі існує близько 350–370 видів. Згідно літературних даних, природно в Україні зростають 25 видів верб. При цьому, шість із них є рідкісними рослинами, що занесені до Червоної книги України, або вважаються повністю зниклими.
Завдяки розмаїттю кліматичних і ґрунтових умов, характерному для гірських областей, саме в Карпатах зосереджена найбільша кількість автохтонних видів верб (місцевого походження) (23), порівняно з іншими регіонами нашої країни. Дев’ять з них зустрічаються лише в Карпатах або лише зрідка виходять на прилеглу до них рівнину. На рівнинній частині України природно зростають 13 видів верб.

Верби – це дводомні деревні рослини найрізноманітніших розмірів і форм – від дрібненьких чагарничків із стовбурцями довжиною всього кілька сантиметрів до могутніх дерев висотою до 30 м та діаметром 1-3 м.

Із деревоподібних видів можна відзначити вербу білу, що досягає в оптимальних умовах висоти 30 м (фото 1) та вербу ламку – дерево до 25 м висоти.

verba-belaya

Фото 1. Верба біла (Заплава р. Тетерів, Житомирська область)

Багато видів ростуть у вигляді великого куща, або невеликого дерева (тритичинкова, попеляста, п’ятитичинкова, козяча, пурпурова, прутовидна, гостролиста, мірзинолиста і сива). Названі види відзначаються швидким ростом і є найбільш придатними для вирощування на енергетичну сировину, а також для використання у якості селекційного матеріалу для виведення нових високопродуктивних сортів.

Верби біла, тритичинкова і попеляста зустрічаються по всій території нашої держави. На заплавних і материкових пісках часто можна побачити зарості верби гостролистої або шелюги червоної (фото 2). Не росте вона лише в південно-західній частині України і в Криму. Область поширення верб ламкої, козячої, п’ятитичинкової, прутовидної, розмаринолистої та пурпурової охоплює майже всю територію країни, за винятком посушливих степів Причорномор’я і Приазов’я. Перші два види ростуть також у гірському Криму. Верба сива природно зростає лише у Карпатах, хоча є перспективною для вирощування у інші регіони України.

verba-gostrolysta

Фото 2. Верба гостролиста (Заплава р. Тетерів, Житомирська область)

Крім автохтонних видів (місцевого походження), для створення енергетичних плантацій можна використовувати також верби, що завезені в Україну з інших країн. Серед таких високою продуктивністю у достатньо зволожених умовах відзначається північно-євразійська верба шерстистопагінцева, здатністю зростати на бідних піщаних ґрунтах – західноєвропейська верба вовчеягідна або жовта шелюга, азійська верба каспійська та багато інших.

Здатність більшості видів верб легко утворювати міжвидові гібриди та чудово розмножуватись вегетативним способом, сприяє швидкому запровадженню у виробництво нових форм верб, які відзначаються швидким ростом, стійкістю до шкідників і хвороб і мають високі технічні якості деревини.

Одним із найбільш перспективних видів верб для вирощування на енергетичних плантаціях є верба прутовидна (Salix viminalis L., фото 3). Через це її на виробництві часто називають «енергетична верба». Багато її сортів і гібридів тривалий час використовуються для створення енергетичних плантацій у багатьох країнах Європи та Північної Америки. В Україні значні площі плантацій Salix viminalis останніми роками створюється Агро-енергетичною компанією «SALIX energy», яка працює на ринку біоенергетики лише з 2010 року, а площа створених нею у Волинській та Львівській областях плантацій вже становить понад 800 гектарів.

Встановлено, що кращі сорти верби прутовидної, можуть мати продуктивність однорічної свіжозрізаної маси до 33,6 т•га-1.Така кількість енергетичної фітомаси може замінити 27 тон торфу 40% вологості, або 8000 м3 природного газу.

Використовуючи той чи інший вид або форму верби, високої ефективності вирощування енергетичних плантацій можна досягти у різних ґрунтово-кліматичних умовах, але найсприятливішими для цього є багаті, добре зволожені і дреновані ґрунти в заплавах річок, де забезпечуються сприятливі умови для росту усіх наведених у статті верб.

 salix-viminalis-tryrichna

Фото 3. Трирічна плантація Salix viminalis з однорічною надземною частиною

Оптимальна реакція ґрунтового розчину – слабко кисла або нейтральна (рН 5,5–7,0). Також важливо відзначити, що верби не витримують навіть незначного засолення ґрунту.

При необхідності створення енергетичних, чи інших плантацій верб у відносно бідних і сухих умовах доцільно вибирати верби: гостролисту, вовчеягідну, пурпурову, каспійську. У перезволожених умовах можуть успішно рости верби ламка, тритичинкова, п’ятитичинкова, а також їхні гібриди.

 

Я.Д. Фучило
Професор НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук, академік Лісівничої академії наук України
Е-mail: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.